Орфографічний словник української мови. 2005.
заправляти — I я/ю, я/єш, недок., запра/вити, влю, виш; мн. запра/влять; док. 1) перех. Надавати чому небудь належного, чепурного вигляду, засовуючи кудись краї, кінці. Заправляти ліжко. 2) перех. Вставляти що небудь в якийсь прилад, механізм і т. ін.,… … Український тлумачний словник
заправити — I див. заправляти I. II див. заправляти II … Український тлумачний словник
заправляння — I я, с. Дія за знач. заправляти I 1 4). II я, с. Дія за знач. заправляти II … Український тлумачний словник
заправлятися — я/юся, я/єшся, недок., запра/витися, влюся, вишся; мн. запра/вляться; док. 1) Заправляти (у 1 знач.) на собі що небудь (перев. одяг). 2) жарт. Те саме, що їсти. 3) тільки недок. Пас. до заправляти I 1 4) … Український тлумачний словник
заправлений — 1 дієприкметник від: заправляти засовувати кінці заправлений 2 дієприкметник від: заправляти вимагати більшу ціну … Орфографічний словник української мови
заправляння — 1 іменник середнього роду від: заправляти 1 заправляння 2 іменник середнього роду від: заправляти 2 … Орфографічний словник української мови
забілювати — юю, юєш, недок., забіли/ти, ілю/, і/лиш, док., перех. 1) Робити що небудь білим, покриваючи крейдою, білою фарбою і т. ін. 2) Заправляти рідку страву сметаною чи молоком … Український тлумачний словник
задобрювати — юю, юєш і задобря/ти, я/ю, я/єш, недок., задобри/ти, добрю/, до/бриш, док., перех. 1) Схиляти, привертати кого небудь до себе, на свій бік подарунками, підкупом, запобіганням, підлабузництвом і т. ін. 2) розм. Заправляти чим небудь страву, щоб… … Український тлумачний словник
заквашувати — ую, уєш, недок., заква/сити, а/шу, а/сиш, док., перех. Заправляти закваскою (у 1 знач.) … Український тлумачний словник
закришувати — ую, уєш, недок., закриши/ти, ишу/, и/шиш, док., перех. 1) Різати маленькими шматочками, подрібнювати на крихти. 2) Заправляти страву чим небудь покришеним … Український тлумачний словник
